1. Словник української мови в 11 томах

вичікувальний

ВИЧІ́КУВАЛЬНИЙ, а, е. Який виражає вичікування.

Віддав [Потоцький] свою мисочку Березисі, взяв низенький стільчик, примостився біля дверей і застиг у вичікувальній позі (Томч., Готель.., 1960, 156);

Євген Панасович оглянув присутніх і зустрівся з зацікавленими, вичікувальними і, здається, трохи насмішкуватими поглядами (Речм., Весн. грози, 1961, 121).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вичікувальний — вичі́кувальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вичікувальний — -а, -е. Який виражає вичікування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вичікувальний — ВИЧІ́КУВАЛЬНИЙ, а, е. Який виражає вичікування. Був настрій вичікувальний. Зараз усі селяни проти німців (О. Довженко); Віддав [Потоцький] свою мисочку Березисі, взяв низенький стільчик, примостився біля дверей і застиг у вичікувальній позі (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вичікувальний — ВИЧІ́КУВАЛЬНИЙ (який виражає вичікування), ОЧІ́КУВАЛЬНИЙ, ЧЕКА́ЛЬНИЙ, ВИЖИДА́ЛЬНИЙ рідко. Хай стояв непорушно посередині кімнати у вичікувальній позі (Р. Іваничук); Проти нього з очікувальними обличчями сиділи Дорош і Оксен (Григорій Тютюнник); Вижидальний погляд. Словник синонімів української мови