вишивання
ВИШИВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. вишива́ти 1.
За вишиванням вони придумували собі костюми на бал (Н.-Лев., III, 1956, 240);
Сьогодні в притулку облишено всю іншу роботу — і прання, і вишивання (Донч., III, 1956, 30).
2. Вишитий предмет або той, що вишивається.
Як же їх [Галочку з Миколою] обдарили подарками, усе хустками хорошими і вишиваннями, і платками шовковими, так вони [родичі] і замовкли (Кв.-Осн., II, 1956, 353);
— Ти ще не знаєш, Ганнусю, нашого панича, — говорила згодом Любаша, розіклавши на колінах вишивання (Гончар, Таврія.., 1957, 221);
// рідко. Вишитий на чому-небудь візерунок.
Блискучою хвилею спадали вони [разки намиста] на високі груди, на білу тонку сорочку з мистецьким вишиванням (Гр., II, 1963, 330);
А які килими! Яке вишивання, мережки, рушники, шиті золотом та перлами, вигаптувані квітами (Шиян, Іван — мужицький син, 1959, 64).
Значення в інших словниках
- вишивання — вишива́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вишивання — -я, с. 1》 Дія за знач. вишивати 1). 2》 Вишитий предмет або той, що вишивається. || рідко. Вишитий на чому-небудь візерунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вишивання — ВИШИВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. вишива́ти 1. За вишиванням вони придумували собі костюми на бал (І. Нечуй-Левицький); Сьогодні в притулку облишено всю іншу роботу – і прання, і вишивання (О. Словник української мови у 20 томах
- вишивання — ВИШИВА́ННЯ (нашивання на тканину або шкіру візерунків нитками, бісером і т.ін.), ШИТВО́, РОЗШИВА́ННЯ рідше, ВИ́ШИВКА розм.; МЕРЕ́ЖАННЯ (МЕРЕ́ЖЕННЯ) (ажурне вишивання). Словник синонімів української мови
- вишивання — Вишива́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вишивання — Вишива́ння, -ня с. 1) Вышиваніе. 2) Вышиванье, вышивка. ЗОЮР. ІІ. 12. Чуб. VII. 426. Прийшла до вас показати моє вишивання на вашій сорочці: чи вподобаєте? Г. Барв. 226. Словник української мови Грінченка