1. Словник української мови в 11 томах

вишліфуваний

ВИ́ШЛІФУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́шліфувати.

Заводським димам вони [осокори] підставляли свої стовбури, побурілі, міцні, вишліфувані до блиску вітрами (Загреб., Спека, 1961, 173).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишліфуваний — ви́шліфуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вишліфуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вишліфувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишліфуваний — ВИ́ШЛІФУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́шліфувати. Скло – як скло. Поганенько вишліфуване; опукле, розуміється (В. Винниченко); Стерновий недбало тримався за вишліфувані ручки штурвала (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  4. вишліфуваний — Ви́шліфуваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)