вишмаганий
ВИ́ШМАГАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́шмагати.
*Образно. Почуваючи себе вишмаганим, він, проте, став у думках виправдувати Глобу (Гончар, Південь, 1951, 81).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вишмаганий — ви́шмаганий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- вишмаганий — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до вишмагати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вишмаганий — ВИ́ШМАГАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́шмагати. Почуваючи себе вишмаганим, він, проте, став у думках виправдувати Глобу (О. Гончар); * Образно. Мій прокажений притулок розуму Ударами дорікань вишмаганий (І. Драч). Словник української мови у 20 томах