1. Словник української мови в 11 томах

вишмаруваний

ВИ́ШМАРУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́шмарувати.

На гвіздках висіли розіпнуті домоткані сіряки, сорочки з грубого полотна, ще чумацькі, вишмарувані смолою від чуми й холери (Кучер, Трудна любов, 1960, 111).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишмаруваний — ви́шмаруваний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. вишмаруваний — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до вишмарувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишмаруваний — ВИ́ШМАРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́шмарувати. На гвіздках висіли розіпнуті домоткані сіряки, сорочки з грубого полотна, ще чумацькі, вишмарувані смолою від чуми й холери (В. Кучер); Мамайчук за хвилину виволік уже вишмаруваного глиною технiка надвiр (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах