1. Словник української мови в 11 томах

виштовхнутий

ВИ́ШТОВХНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́штовхнути.

Тулився [аеродром] до невисокого пасма гір, виштовхнутих на поверхню землі могутніми вулканічними силами (Загреб., Європа. Захід, 1961, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виштовхнутий — ви́штовхнутий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виштовхнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до виштовхнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виштовхнутий — ВИ́ШТОВХНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́штовхнути. Тулився [аеродром] до невисокого пасма гір, виштовхнутих на поверхню землі могутніми вулканічними силами (П. Загребельний); * У порівн. Я лежу в чужому корівнику на соломі, ніби виштовхнутий за межі часу (Є. Доломан). Словник української мови у 20 томах