вишуканість

ВИ́ШУКАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до ви́шуканий 2.

По вишуканості будови [осетинських казок] я не знаю таких других в світовій народній літературі (Вас., IV, 1960, 47);

Господар неприховано хизувався своїм аристократизмом та пишнотою і вишуканістю столу (Ле, Хмельницький, І, 1957, 162);

У розміщенні картин.. була вишуканість, підказана безумовно вродженим почуттям естетики (Вільде, Сестри.., 1958, 314).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишуканість — ви́шуканість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вишуканість — -ності, ж. Абстр. ім. до вишуканий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишуканість — ВИ́ШУКАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до ви́шуканий 2. По вишуканості будови [осетинських казок] я не знаю таких других в світовій народній літературі (С. Словник української мови у 20 томах
  4. вишуканість — Ви́шуканість, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)