1. Словник української мови в 11 томах

вишумуваний

ВИ́ШУМУВАНИЙ, а, е. Який вишумував, вишумувався.

Довкола й справді була чудова рання осінь, що п’янила, як давнє, вишумуване вино (Сміл., Пов. і опов., 1949, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишумуваний — ви́шумуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вишумуваний — -а, -е. Який вишумував, вишумувався. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишумуваний — ВИ́ШУМУВАНИЙ, а, е, розм. Який вишумував. Довкола й справді була чудова рання осінь, що п'янила, як давнє, вишумуване вино (Л. Смілянський). Словник української мови у 20 томах