1. Словник української мови в 11 томах

вищебечувати

ВИЩЕБЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЩЕБЕТАТИ, бечу, бечеш, док., розм.

1. Щебетати, співати на всі лади (про птахів).

Три пташки вищебечують в зеленім у саду (Тич., Вибр., 1945, 70).

2. перен., жарт. Говорити дзвінко, жваво (переважно про жінок і дітей).

І пішла Параска вищебечувати та розпитувати кума, де і як живе (Мирний, IV, 1955, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вищебечувати — вищебе́чувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вищебечувати — див. вищебетати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вищебечувати — ВИЩЕБЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. 1. Щебетати, співати на всі лади (про птахів). Три пташки вищебечують в зеленім у саду (П. Тичина). 2. перен., жарт. Говорити дзвінко, жваво (перев. про жінок і дітей). І пішла Параска вищебечувати та розпитувати кума, де і як живе (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. вищебечувати — СПІВА́ТИ (про птахів), ВИСПІ́ВУВАТИ підсил., ЩЕБЕТА́ТИ, ВИЩЕБЕ́ЧУВАТИ підсил. розм., ПІ́ЯТИ розм.; ПІ́ТИ розм.; СВИСТІ́ТИ, СВИСТА́ТИ (видавати свист); ЛЯЩА́ТИ, ВИЛЯ́СКУВАТИ підсил. (дуже дзвінко, голосно); ТЬО́ХКАТИ (перев. Словник синонімів української мови