вищупувати
ВИЩУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЩУПАТИ, аю, аєш, док., перех. Щупати, обмацувати кого-, що-небудь з усіх боків;
// Щупаючи, виявляти, знаходити що-небудь.
Висушує [Катерина] бадилля, обриває стручки і руками вищупує кожну бобину (Чорн., Визвол. земля, 1950, 84).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вищупувати — вищу́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вищупувати — -ую, -уєш, недок., вищупати, -аю, -аєш, док., перех. Щупати, обмацувати кого-, що-небудь з усіх боків. || Щупаючи, виявляти, знаходити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вищупувати — ВИЩУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЩУПАТИ, аю, аєш, док., кого, що. Те саме, що вима́цувати. Висушує [Катерина] бадилля, обриває стручки і руками вищупує кожну бобину (С. Чорнобривець); Покупець довго роздивлявся іграшку та вищупував її з усіх сторін (із журн.). Словник української мови у 20 томах