1. Словник української мови в 11 томах

вказник

ВКА́ЗНИК, ВКА́ЗУВАТИ, ВКА́ЗУВАТИСЯ див. ука́зник, ука́зувати і т. д.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вказник — вка́зник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вказник — вказувати, вказуватися див. указник, указувати і т. д. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вказник — ВКА́ЗНИК див. ука́зник. Словник української мови у 20 томах
  4. вказник — НАСТА́ВНИК (той, хто наставляє, дає напучення), МЕ́НТОР книжн. заст., ірон., НАПУ́ТНИК заст.; УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ), МЕТР книжн. заст., ірон. Словник синонімів української мови