владарка
ВЛА́ДАРКА, и, ж., уроч. Жін. до вла́дар.
Віялом прикрившись, владарка свавільна Зором наказала: — Підійди. Я жду (Бажан, Роки, 1957, 273);
*Образно. Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей (Л. Укр., I, 1951, 41).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- владарка — вла́да́рка іменник жіночого роду, істота вла́дарка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- владарка — -и. Жін. до владар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- владарка — ВЛА́ДА́РКА, и, ж., уроч. Жін. до вла́да́р. Віялом прикрившись, владарка свавільна Зором наказала: – Підійди. Я жду (М. Бажан); Мовчки дивиться Меланія на скульптора .. Словник української мови у 20 томах
- владарка — Вла́да́рка, -ки, -ці; -да́рки, -рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)