владолюбний

ВЛАДОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить владу (в 3 знач.).

Владолюбний пан обозний збирався ..одурити не тільки чужих, а й своїх (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 252).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. владолюбний — владолю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. владолюбний — -а, -е. Який любить владу (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. владолюбний — ВЛАДОЛЮ́БНИЙ, а, е. Який любить владу (у 3 знач.). Владолюбний пан обозний збирався .. одурити не тільки чужих, а й своїх (О. Ільченко); Добрий і не владолюбний Орду відмовився від влади на користь Бату... (В. Словник української мови у 20 томах
  4. владолюбний — ВЛАДОЛЮ́БНИЙ (який любить владу, нав'язує свою волю іншим), ВЛАСТОЛЮ́БНИЙ книжн., заст.; ДЕСПОТИ́ЧНИЙ (який грубо нав'язує свою волю). — Це вдало вирішено: капітаном "Бригантини" якраз таку й треба сувору особу. Словник синонімів української мови