1. Словник української мови в 11 томах

вліжно

ВЛІ́ЖНО (УЛІ́ЖНО), присудк. сл. Зручно лежати, можна полежати.

Хоч не в’їжно, так уліжно (Номис, 1864, № 10387);

Сміються строкарі, розкошуючи на моріжку біля економії. Тепер їм хоч не в’їжно, так вліжно (Стельмах, І, 1962, 560).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вліжно — влі́жно присудкове слово незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вліжно — (уліжно), присудк. сл. Зручно лежати, можна полежати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вліжно — ВЛІ́ЖНО (УЛІ́ЖНО), пред. Зручно лежати, можна полежати. Хоч не в'їжно, так уліжно (Номис); Сміються строкарі, розкошуючи на моріжку біля економії. Тепер їм хоч не в'їжно, так вліжно (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах