1. Словник української мови в 11 томах

вліплювати

ВЛІ́ПЛЮВАТИ (УЛІ́ПЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВЛІПИ́ТИ (УЛІПИ́ТИ), вліплю́, влі́пиш; мн. влі́плять; док., перех.

1.Вставляти в що-небудь способом ліплення.

2. тільки док., перен., фам. Уживається замість іншого дієслова, зміст якого розкривається контекстом, для вираження енергійної, несподіваної або необдуманої дії.

А іноді було й буханця уліпить [Чіпці] в спину, щоб довго "не роздумував" (Мирний, І, 1949, 141);

[Терещенко:] Тоді, під час відступу, всі були в такому нервовому стані, що за одне невдале слово могли.. догану вліпити (Корн., II, 1955, 299);

Пізніше я взнав, що вліпили в ту арку Відпущені кошти для бані і парку (С. Ол., Вибр., 1957, 239).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вліплювати — влі́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вліплювати — (уліплювати), -юю, -юєш, недок., вліпити (уліпити), вліплю, вліпиш; мн. вліплять; док., перех. 1》 Вставляти в що-небудь способом ліплення. 2》 тільки док., перен., фам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вліплювати — ВЛІ́ПЛЮВАТИ (УЛІ́ПЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., ВЛІПИ́ТИ (УЛІПИ́ТИ), вліплю́, влі́пиш; мн. влі́плять; док., що. 1. Вставляти в що-небудь способом ліплення. Словник української мови у 20 томах