1. Словник української мови в 11 томах

вмикати

ВМИКА́ТИ (УМИКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВВІМКНУ́ТИ (УВІМКНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех. З’єднуючи з джерелом енергії, уводити в дію; пускати в хід.

Олександр побачив біля дошки механіка, який вмикав рубильники (Панч, II, 1956, 232);

Ганна вмикає радіо (Кучер, Вогник, 1952, 64);

Макар Сидорович витер хустиною лисину, ввімкнув настільний вентилятор (Руд., Вітер.., 1958, 125);

Юрій увімкнув світло (Собко, Граніт, 1937, 179).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вмикати — вмика́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вмикати — (умикати), -аю, -аєш, недок., ввімкнути (увімкнути), ввімкну, ввімкнеш, док., перех. З'єднуючи з джерелом енергії, уводити в дію; пускати в хід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вмикати — ВМИКА́ТИ (УМИКА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВВІМКНУ́ТИ (УВІМКНУ́ТИ), ну́, і́мкне́ш, док., що. З'єднуючи з джерелом енергії, уводити в дію; пускати в хід. Олександр побачив біля дошки механіка, який вмикав рубильники (П. Панч); Ганна вмикає радіо (В. Словник української мови у 20 томах
  4. вмикати — Аю, -аєш, недок. Розуміти. І хуйня — що, побувши студентом, потім вмикаєш, як класно ним не бути (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу