1. Словник української мови в 11 томах

вмішуватися

ВМІ́ШУВАТИСЯ¹ (УМІ́ШУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВМІША́ТИСЯ (УМІША́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, док.

1. Проникати куди-небудь, змішуватися з ким-, чим-небудь.

Дрібна шляхта біднішала і помаленьку вмішувалась у народ (Н.-Лев., І, 1956, 131);

Рибалки та птахолови.. виходять і вмішуються в юрбу гарних молодят (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 214);

Еней, ввійшовши в сю кошару, Побачив там багацько душ, Вмішавшися між сю отару, Як між гадюки чорний уж (Котл., І, 1952, 142).

2. розм., рідко. Те саме, що втруча́тися.

Ще ніколи не траплялося в аулі такого випадку, щоб жінка вмішувалася в чоловічі справи (Донч., І, 1956, 172);

— Прийшов прохати тебе в старости. — Хіба женитися задумав? — умішалася Христя (Мирний, III, 1954, 245);

Хотів Опанас коня продати, — Захар вмішався, наказав, що у коня його носатизна, — не продав (Григ., Вибр., 1959, 171).

3. тільки недок. Пас. до вмі́шувати¹.

ВМІ́ШУВАТИСЯ² див. умі́шуватися¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вмішуватися — вмі́шуватися 1 дієслово недоконаного виду втручатися вмі́шуватися 2 дієслово недоконаного виду змішуватися з ким-, чим-небудь Орфографічний словник української мови
  2. вмішуватися — I (умішуватися), -уюся, -уєшся, недок., вмішатися (умішатися), -аюся, -аєшся, док. 1》 Проникати куди-небудь, змішуватися з ким-, чим-небудь. 2》 розм., рідко. Те саме, що втручатися. 3》 тільки недок. Пас. до вмішувати I. II див. умішуватися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вмішуватися — див. мішатися Словник чужослів Павло Штепа
  4. вмішуватися — ВМІ́ШУВАТИСЯ¹ (УМІ́ШУВАТИСЯ), уюся, уєшся, недок., ВМІША́ТИСЯ (УМІША́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, док. 1. Проникаючи кудись, змішуватися з ким-, чим-небудь. Дрібна шляхта біднішала і помаленьку вмішувалась у народ (І. Нечуй-Левицький); Рибалки та птахолови .. Словник української мови у 20 томах
  5. вмішуватися — див. втручатися Словник синонімів Вусика
  6. вмішуватися — ВТРУЧА́ТИСЯ (УТРУЧА́ТИСЯ) у що, до чого (з власного бажання, самочинно включатися в якусь дію, починати займатися чиїмись справами), ВТОРГА́ТИСЯ (УТОРГА́ТИСЯ) книжн., ВВ'Я́ЗУВАТИСЯ (УВ'Я́ЗУВАТИСЯ) розм., ВСТРЯВА́ТИ (УСТРЯВА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови