вм’ятий

ВМ’Я́ТИЙ¹ (УМ’Я́ТИЙ), а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до вм’я́ти¹.

Цілий кущ павиних вічок був розчавлений і вм’ятий у грунт (Смолич, II, 1958, 112).

ВМ’Я́ТИЙ² див. умя́тий¹.