1. Словник української мови в 11 томах

вогнетриви

ВОГНЕТРИ́ВИ, ів, мн., техн. Вогнетривкі матеріали.

У мартенівському виробництві за роки п’ятої п’ятирічки широко впроваджувались хромомагнезитові вогнетриви (Чорна метал. Укр.., 1957, 134);

Для розвитку киснево-конверторного виробництва сталі дуже важливо забезпечити випуск спеціальних смоло-доломітових вогнетривів (Рад. Укр., 7.IX 1962, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вогнетриви — вогнетри́ви множинний іменник техн. Орфографічний словник української мови
  2. вогнетриви — огнетриви, -ів, мн., тех. Вогнетривкі матеріали. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вогнетриви — ВОГНЕТРИ́ВИ, ів, мн. (одн. вогнетри́в, у, ч.), техн. Вогнетривкі матеріали. У металургії значна частина магнезиту переробляється на форстеритові вогнетриви (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах