1. Словник української мови в 11 томах

вогнецвіт

ВОГНЕЦВІ́Т (розм. ОГНЕЦВІ́Т), у, ч. Рослина з жовто-синіми квітками.

*У порівн. Горів огнецвітом орден (Жур., Дорога.., 1948, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вогнецвіт — вогнецві́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вогнецвіт — (розм. огнецвіт), -у, ч. Рослина з жовто-синіми квітками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вогнецвіт — ВОГНЕЦВІ́Т, у, ч. Міфічна квітка папороті із жовто-синіми пелюстками. Поетична купальська ніч водила найсміливіших шукати вогнецвіт папороті – своє щастя, свій золотий скарб, свою долю (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах