водомий

ВОДОМИ́Й, ю, ч., рідко. Те саме, що водори́й.

Спустившись в яр, на дні якого у водомиї лежали присипані глиною два трупи опалайківців, Третяк скомандував зупинитись (Іщук, Вербівчани, 1961, 395).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водомий — водоми́й іменник чоловічого роду водорий рідко Орфографічний словник української мови
  2. водомий — -ю, ч., рідко. Те саме, що водорий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. водомий — ВОДОМИ́Й, ю, ч., рідко. Те саме, що водори́й. Павла знайшли на берестку над водомиєм (М. Циба). Словник української мови у 20 томах
  4. водомий — див. вир; яма Словник синонімів Вусика
  5. водомий — ВОДОРИ́Й (глибока яма, вимита потоком води), ВОДОМИ́Й. Прип'ять тут круто завертає, од лісу тікає в поля, у водориї на зламі завше водяться щуки, то й прозвали урочище Щучим (М. Словник синонімів української мови
  6. водомий — Водомий, -мия м. Рытвины, промоина. Словник української мови Грінченка