водомий
ВОДОМИ́Й, ю, ч., рідко. Те саме, що водори́й.
Спустившись в яр, на дні якого у водомиї лежали присипані глиною два трупи опалайківців, Третяк скомандував зупинитись (Іщук, Вербівчани, 1961, 395).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- водомий — водоми́й іменник чоловічого роду водорий рідко Орфографічний словник української мови
- водомий — -ю, ч., рідко. Те саме, що водорий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- водомий — ВОДОМИ́Й, ю, ч., рідко. Те саме, що водори́й. Павла знайшли на берестку над водомиєм (М. Циба). Словник української мови у 20 томах
- водомий — див. вир; яма Словник синонімів Вусика
- водомий — ВОДОРИ́Й (глибока яма, вимита потоком води), ВОДОМИ́Й. Прип'ять тут круто завертає, од лісу тікає в поля, у водориї на зламі завше водяться щуки, то й прозвали урочище Щучим (М. Словник синонімів української мови
- водомий — Водомий, -мия м. Рытвины, промоина. Словник української мови Грінченка