волелюбність
ВОЛЕЛЮ́БНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. волелю́бний.
Волелюбність і непохитність у боротьбі за краще життя були внутрішнім змістом кращих вистав трупи [П. Саксаганського] (Життя Саксаганського, 1957, 197);
Саме в історико-патріотичних піснях знайшли своє відображення важливі, провідні риси характеру українського народу: його безмежна відданість батьківщині, волелюбність, мужність, героїзм (Нар. тв. та етн., 1, 1962, 50).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- волелюбність — волелю́бність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- волелюбність — -ності, ж. Властивість за знач. волелюбний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- волелюбність — ВОЛЕЛЮ́БНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. волелю́бний. Кобзарські думи є не лише глибоко оригінальними музично-поетичними творами, але й свідченням нездоланності та волелюбності людського духу (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах