волосинка
ВОЛОСИ́НКА, и, ж.
1. Зменш. до волоси́на.
На голові світились поміж чорними пасмами сиві волосинки (Н.-Лев., III, 1956, 214);
Бороду дід зрідка голив, і тому короткі волосинки стирчали на круглому підборідді (Собко, Шлях.., 1948, 32);
*Образно. Остання волосинка надії порвалася. Ірині здалося в ту хвилину, що прийшла її власна загибель (Донч., I, 1956, 388).
◊ Ви́сіти (трима́тися і т. ін.) на волоси́нці — те саме, що Ви́сіти (трима́тися і т. ін.) на волоси́ні ( див. волоси́на).
— Нікчема! Щоб в отаку хвилину: на волосинці висіло життя товаришів! — і отак розкиснути, не знайти в собі мужності (Головко, І, 1957, 488);
Я.. все більше переконувався, що хоч людське життя тримається так само, як і життя кожної комашки, на волосинці, але обірвати його не так уже й легко (Збан., Єдина, 1959, 233);
Ні (а́ні, і) на волоси́нку — те саме, що Ні (а́ні, і) на волоси́ну ( див. волоси́на).
Він зроду ні пилинки не вкрав і на волосинку не збрехав (Кв.-Осн., II, 1956, 288).
2. Паросток у рослин, що буває на листку, стеблі, корені і т. ін.
Жито вже красувалось. Жовті палички цвіту тихо гойдались на волосинках вздовж колосків (Коцюб., II, 1955, 392);
Коріння в саджанців ніжне, жовте, з пасмом волосинок — мочок (Донч., V, 1957, 202).
3. Тонка дротинка, що є складовою частиною якого-небудь приладу, інструмента і т. ін.
Волосинку за волосинкою на смичку перебирав [Саїд] у пам’яті (Ле, Міжгір’я, 1953, 395).
Значення в інших словниках
- волосинка — волоси́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- волосинка — -и, ж. 1》 Зменш. до волосина. 2》 Паросток у рослин, що буває на листку, стеблі, корені і т. ін. 3》 Тонка дротинка, що є складовою частиною якого-небудь приладу, інструмента і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- волосинка — ВОЛОСИ́НКА, и, ж. 1. Зменш. до волоси́на. На голові світились поміж чорними пасмами сиві волосинки (І. Нечуй-Левицький); Петро повів рукою по ніжному, шовковому волоссі, й його шорсткі пальці заплуталися в тоненьких волосинках... (І. Словник української мови у 20 томах
- волосинка — ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути на волоси́нці (на волоску́, на волоси́ні). 1. Перебувати в дуже непевному, критичному становищі. (Воронін:) Роздмухувати цей конфлікт не в твоїх інтересах. Невже ти не розумієш, що ти й без цього висиш на волосинці? (О. Фразеологічний словник української мови
- волосинка — Волосина, -ни ж. Одинъ волосъ, волосинка. Рудч. Ск. І. 105. Присмалив там золоту волосину (з коня) — тут прибігає кінь з золотою гривою. Рудч. Ск. І. 108. Одна була волосина, та й ту гнида одкусила. н. п. За сю ніч і на волосину не заснула, т. Словник української мови Грінченка