волошин
ВОЛО́ШИН, а, ч., заст. Волох.
А я собі волошин хороший, А я собі коваля напросив, Аби мені чобітки підкував (Федьк., І, 1960, 291).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- волошин — -а, ч., заст. Волох. Великий тлумачний словник сучасної мови
- волошин — ВОЛО́ШИН, а, ч., заст. Волох. А я собі волошин хороший, А я собі коваля напросив, Аби мені чобітки підкував (Ю. Федькович); Врадила .. однословно вся громада: .. Волошина-приблуду з Богуславщини прогнати, Бо не вмів старий гаразд ні служби править, ні співати (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- Волошин — Воло́шин прізвище *Жіночі прізвища можуть також мати в усіх відмінках форму 'Васили́шин' Орфографічний словник української мови
- волошин — Волошин, -на м. Валахъ, румынъ. У нас такий панич як волошин: чорнявий, з волосом на виду. Ном. № 8554. Словник української мови Грінченка