волошин

ВОЛО́ШИН, а, ч., заст. Волох.

А я собі волошин хороший, А я собі коваля напросив, Аби мені чобітки підкував (Федьк., І, 1960, 291).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волошин — -а, ч., заст. Волох. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. волошин — ВОЛО́ШИН, а, ч., заст. Волох. А я собі волошин хороший, А я собі коваля напросив, Аби мені чобітки підкував (Ю. Федькович); Врадила .. однословно вся громада: .. Волошина-приблуду з Богуславщини прогнати, Бо не вмів старий гаразд ні служби править, ні співати (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  3. Волошин — Воло́шин прізвище *Жіночі прізвища можуть також мати в усіх відмінках форму 'Васили́шин' Орфографічний словник української мови
  4. волошин — Волошин, -на м. Валахъ, румынъ. У нас такий панич як волошин: чорнявий, з волосом на виду. Ном. № 8554. Словник української мови Грінченка