1. Словник української мови в 11 томах

вольтер’янець

ВОЛЬТЕР’Я́НЕЦЬ, нця, ч. Послідовник Вольтера; у кінці XVIII — на початку XIX ст. — вільнодумна людина; вільнодумець.

— Мене більше цікавить здорова бібліотека мого тата і діда вольтер’янця (Н.-Лев., І, 1956, 588);

Суддя той Був новітній вольтер’янець (Л. Укр., IV, 1954, 167).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вольтер’янець — вольтер’я́нець 1. Послідовник Вольтера (див. вольтер’янство). 2. Переносно – вільнодумець. Словник іншомовних слів Мельничука