вороженька
ВОРО́ЖЕНЬКА, и, ж., рідко. Зменш.-пестл. до воро́жка.
Звела з неба вороженька Дві яснії зірки, Ворожила, примовляла Кругом коло дівки (Бор., Тв., 1957, 92).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вороженька — ВОРО́ЖЕНЬКА, и, ж., рідко. Зменш.-пестл. до воро́жка. А вороженька заxорувала, Мені правди не сказала (щедрівка); Звела з неба вороженька Дві яснії зірки, Ворожила, примовляла Кругом коло дівки (Л. Боровиковський). Словник української мови у 20 томах