воронка

ВОРО́НКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що ви́рва 1.

Ми об’їжджаємо величезні воронки від вибуху авіабомб (Перв., Атака.., 1946, 170);

Частіше зустрічались глибокі воронки, валялись позеленілі гільзи від патронів та снарядів (Шиян, Гроза.., 1956, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воронка — воро́нка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. воронка — Воронка — funnel — Тrichter — ємкість лійкоподібної форми для прийому, накопичення і випуску шламу. Застосовується у водно-шламовому господарстві збагачувальних фабрик. В., яка має пристрій для змиву розрідженого шламу, виконує також технологічну функцію і має назву з г у щ у в а л ь н а В. Гірничий енциклопедичний словник
  3. воронка — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що вирва 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. воронка — (від вибуху) вирва, (наливати) лійка, (ямка) дучка Словник чужослів Павло Штепа
  5. воронка — ВОРО́НКА, и, ж., розм. Те саме, що ви́рва¹ 1. Посеред вулиці серед заболоченого мокрого снігу диміла чорна воронка (І. Багряний); Ми об'їжджаємо величезні воронки від вибуху авіабомб (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. воронка — ВИ́РВА (вирвана силою вибуху яма; вибитий, вирваний отвір), ВОРО́НКА розм. рідко; ПРІ́РВА (у греблі, загаті). Машина летіла на повнім газі, круто обминаючи глибокі вирви від бомб і снарядів (В. Кучер); Вони перелізли через вирву в камінному паркані (І. Словник синонімів української мови
  7. воронка — Назва конхи апсиди, вазона у давньоруській архітектурі. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. воронка — Воронка, -ки ж. Воронка. Як олива закипіла, а вона виносить на двір, одтика воронку і по два кухлі у кожну бочку. Рудч. Ск. II. 152. Словник української мови Грінченка