1. Словник української мови в 11 томах

воронований

ВОРОНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до воронува́ти;

// У знач. прикм.

На тлі воронованої сталі видніється зображення якогось знака (Гончар, Таврія.., 1957, 664).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. воронований — вороно́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. воронований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до воронувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воронований — ВОРОНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до воронува́ти. Два кулемети, простромивши вороновані дула крізь панцирник, сторожко промацували глибокий прослідок попереду (Микита Чернявський); На землю впали чоботи .. Словник української мови у 20 томах