1. Словник української мови в 11 томах

ворох

ВО́РОХ, у, ч., рідко. Те саме, що ку́па.

Раз Півень, риючись даремно у садку. Побачив ворох жита на току І зараз кинувся туди хазяйнувати (Гл., Вибр., 1957, 210);

Вносить [Зіна] з спальні ворох різних суконь (Коч., II, 1956, 241).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ворох — во́рох іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. ворох — Купа, кучугура, бурта. Словник синонімів Караванського
  3. ворох — -у, ч., рідко. Те саме, що купа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ворох — ВО́РОХ, у, ч. Те саме, що ку́па 1, 3. Раз Півень, риючись даремно у садку, Побачив ворох жита на току І зараз кинувся туди хазяйнувати (Л. Глібов); Дівчата .. тягають лантухи з зерном з-під машини до великого вороху (В. Словник української мови у 20 томах
  5. ворох — див. багато; хліб Словник синонімів Вусика
  6. ворох — Ворох, -ха м. 1) Куча. Шух. І. 178. у воросі погуторити. Поговорить въ компаніи. Шух. І. 41, 50. 2) Куча не вѣяннаго зерноваго хлѣба. Пшениці ворох був не вкритий. Алв. 69. Ні жадної скирти не осталося — він усі помолотив. Вороха так до неба. Грин. ІІ. 69. Словник української мови Грінченка