воріточка
ВОРІ́ТОЧКА, чок, мн. Зменш.-пестл. до воро́та 1.
— Чи чула ти, дівчинонько, Як я тебе кликав?.. Як повз твої воріточка Сивим конем їхав? (Чуб.,V, 1874, 51).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- воріточка — ворі́точка множинний іменник Орфографічний словник української мови
- воріточка — ВОРІ́ТОЧКА див. ворі́течка. Словник української мови у 20 томах
- воріточка — Ворота, -ріт мн. Ворота. Голий іде — вороти вузькі. Ном. № 1473. Части воротъ: стовпи — столбы, къ которымъ прикрѣплены ворота, стовпці — вертикальные брусья, въ которыхъ укрѣплены горизонтальныя ворітниці... Словник української мови Грінченка