1. Словник української мови в 11 томах

восени

ВОСЕНИ́, присл. Тоді, коли буває осінь, осінньої пори.

Ранній світ борюкається з туманом, з дощем, з хмарами,.. вогко, мокро і важко. Так бува тілько восени (Мирний, IV, 1955, 89);

По полях ми з Вишнею бродили Восени,.. І бур’ян пожовклий, посивілий Під ногами срібно хрупостів (Рильський, Голос. осінь, 1959, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. восени — восени́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. восени — [восеини] присл. Орфоепічний словник української мови
  3. восени — присл. Тоді, коли буває осінь, осінньої пори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. восени — ВОСЕНИ́, присл. Осінньої пори. Ми восени таки похожі Хоч капельку на образ Божий (Т. Шевченко); Ранній світ борюкається з туманом, з дощем, з хмарами, .. вогко, мокро і важко. Так бува тілько [тільки] восени (Панас Мирний); А восени... Словник української мови у 20 томах
  5. восени — Восени ложка води, а цебер грязі. Восени земля дуже довго просихає навіть після невеликого дощу. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. восени — Восени́ або увосени́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. восени — Восени нар. Осенью. В-осени ложка води, а дві грязі. Ном. Словник української мови Грінченка