1. Словник української мови в 11 томах

впервину

ВПЕРВИНУ́ (УПЕРВИНУ́), присл., діал. Уперше.

[Лисенко:] Е, голубчику, не слід так лякатися. Не впервину (Сміл., Черв. троянда, 1955, 45);

— Гайда до мене, — потягнув Масло спантеличеного хлопця. Василеві це було впервину, досі його не запрошували дорослі люди, як рівного, та ще хто запрошує — начальник цеху! (Хижняк, Невгамовна, 1961, 74).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впервину — впервину́ прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. впервину — (упервину), присл., діал. Уперше. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. впервину — ВПЕРВИНУ́ (УПЕРВИНУ́), присл., розм. Уперше. Вона теж була під постійним наглядом поліції і подібні ситуації були їй не впервину (Л. Смілянський); – Гайда до мене, – потягнув Масло спантеличеного хлопця. Словник української мови у 20 томах
  4. впервину — ВПЕ́РШЕ (УПЕ́РШЕ) (у перший раз, першого разу), ВПЕРШ (УПЕ́РШ), ВПЕ́РВЕ (УПЕ́РВЕ) діал., ВПЕРВИНУ́ (УПЕРВИНУ́) діал., ПЕ́РШЕ діал. На сімнадцятому році Остап уперше вирядився з людьми на заробітки (А. Словник синонімів української мови