1. Словник української мови в 11 томах

вперше

ВПЕ́РШЕ (УПЕ́РШЕ), рідко ВПЕРШ (УПЕ́РШ), присл. У перший раз, першого разу.

Вперше довелось мені серед народу бути в таку годину (Барв., Опов.., 1902, 124);

[Павло:] Таке свіже личко, такі рівні брівки — уперше бачу!.. (Кроп., II, 1958, 376);

Не живим, а мертвим довелося вперш його побачити мені (Гонч., Вибр., 1959, 298).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вперше — впе́рше прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. вперше — ВПЕРШЕ (УПЕРШЕ) – В (У) ПЕРШЕ Вперше (уперше), присл. У перший раз. Женя була вперше в місті (С.Васильченко); Вперше в житті Данько заплакав (Ю.Яновський); Остап уперше вирядився з людьми на заробіток (А. Літературне слововживання
  3. вперше — <�УПЕРШЕ> пр.н. ужити свій вплив>. Словник синонімів Караванського
  4. вперше — [ўпершеи] = уперше присл. Орфоепічний словник української мови
  5. вперше — (уперше), рідко вперш (уперш), присл. У перший раз, першого разу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вперше — ВПЕ́РШЕ (УПЕ́РШЕ), рідко ВПЕРШ (УПЕ́РШ), присл. У перший раз, першого разу. Дивилися брати пильненько; .. наче уперше бачили вони людську жвавість, недбайливість і веселість і наче уперш пізнали своє турбування та вбожество (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
  7. вперше — ВПЕ́РШЕ (УПЕ́РШЕ) (у перший раз, першого разу), ВПЕРШ (УПЕ́РШ), ВПЕ́РВЕ (УПЕ́РВЕ) діал., ВПЕРВИНУ́ (УПЕРВИНУ́) діал., ПЕ́РШЕ діал. На сімнадцятому році Остап уперше вирядився з людьми на заробітки (А. Словник синонімів української мови
  8. вперше — Впе́рше, впе́рве, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)