вприкуску
ВПРИКУ́СКУ (УПРИКУ́СКУ), присл., розм. Відкушуючи шматочок від грудки цукру та смокчучи його під час пиття чаю.
— Візьміть житнього сухарика, — гукнув Арон від дверей.. — Спасибі! — відгукнувся Ласточкін. — Здорово придумано: сухарик хрумтить, і повне враження, що п’єш вприкуску! (Смолич, V, 1959, 461);
Дід Хома умів чаювати. Він.. обожнював [чай] уприкуску (Збан., Малин. дзвін, 1958, 365).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вприкуску — вприку́ску прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- вприкуску — (уприкуску), присл., розм. Відкушуючи шматочок від грудки цукру та смокчучи його під час пиття чаю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вприкуску — ВПРИКУ́СКУ (УПРИКУ́СКУ), присл., розм. Відкушуючи шматочок від грудки цукру та смокчучи його під час пиття чаю. – Візьміть житнього сухарика, – гукнув Арон від дверей .. – Спасибі! – відгукнувся Ласточкін. Словник української мови у 20 томах