1. Словник української мови в 11 томах

впростяж

ВПРО́СТЯЖ (УПРО́СТЯЖ), ВПРО́ТЯЖ (УПРО́ТЯЖ), присл. Один за одним у запряжці (про коней і т. ін.); цугом.

Через два дні дві пари волів впростяж привезли до Балабухи на подвір’я прездорову махину (Н.-Лев., III, 1956, 211);

Семенові непоганим видалось мати "двір" високий, мов дзвіницю, а їздити впротяж баскими кіньми (Коцюб., І, 1955, 101).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впростяж — впро́стяж прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. впростяж — (упростяж), впротяж (упротяж), присл. Один за одним у запряжці (про коней і т. ін.); цугом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. впростяж — ВПРО́СТЯЖ (УПРО́СТЯЖ), ВПРО́ТЯЖ (УПРО́ТЯЖ), присл. Один за одним у запряжці (про коней, волів і т. ін.); цугом. Широкий, пишний ридван на високих ресорах чекав вельможного гостя коло ґанку; в нього був запряжений упростяж четверик вороних (М. Словник української мови у 20 томах
  4. впростяж — ЦУ́ГОМ присл. (по кілька пар коней, волів тощо, запряжених одне за одним), ВСТЯЖ (УСТЯ́Ж), ВПРО́СТЯЖ (УПРО́СТЯЖ), ВПРО́ТЯЖ (УПРО́ТЯЖ). Пролетіли мимо запряжені цугом в закриті сани восьмеро коней (Н. Словник синонімів української мови