вражатися
ВРАЖА́ТИСЯ¹ (УРАЖА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВРА́ЗИТИСЯ (УРА́ЗИТИСЯ), вра́жуся, вра́зишся, док.
1. Бути чимось приємно або неприємно враженим; дивуватися.
Він повільно розплющив очі і радісно вразився (Гончар, І, 1954, 288).
2. Зазнавати душевного болю, жалю.
Заспокой своє серце, щоб не вражалось воно, не журилось думками такими (Л. Укр., IV, 1954, 278);
// Бути незадоволеним учинками, діями кого-вебудь; ображатися.
[Хуса:] Я сам казав: навіщо се? Та мати вражається, коли в її клейноди невісточка кохана не вбереться (Л. Укр., III, 1952,181).
ВРАЖА́ТИСЯ² див. уража́тися¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вражатися — вража́тися 1 дієслово недоконаного виду дивуватися вража́тися 2 дієслово недоконаного виду уражатися, бути пошкодженим — зброєю, хворобою і т. ін. Орфографічний словник української мови
- вражатися — I (уражатися), -аюся, -аєшся, недок., вразитися (уразитися), вражуся, вразишся, док. 1》 Бути чимось приємно або неприємно враженим; дивуватися. 2》 Зазнавати душевного болю, жалю. || Бути незадоволеним учинками, діями кого-небудь; ображатися. II див. уражатися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вражатися — ВРАЖА́ТИСЯ¹ (УРАЖА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВРА́ЗИ́ТИСЯ (УРА́ЗИ́ТИСЯ), вра́жу́ся, вра́зи́шся, док. 1. Бути чимсь приємно або неприємно враженим; дивуватися. – Все у світі надвоє розділене, – сказала урочисто стара. Словник української мови у 20 томах
- вражатися — ДИВУВА́ТИСЯ (бути в стані здивування), ВРАЖА́ТИСЯ, ЧУДУВА́ТИСЯ, ДИВУВА́ТИ розм., ДИ́ВОМ ДИВУВА́ТИСЯ розм., ЧУ́ДОМ ЧУДУВА́ТИСЯ розм., ЧУДУВА́ТИ розм., ПОДИВЛЯ́ТИ розм., ЗУМІВА́ТИСЯ діал., ЧУДИ́ТИСЯ заст. — Док. Словник синонімів української мови