1. Словник української мови в 11 томах

вразливо

ВРА́ЗЛИ́ВО (УРА́ЗЛИ́ВО). Присл. до вра́зли́вий¹ 1, 2.

Більше ж за всіх тішивсь цими співами сестриними Мартин, і для нього Наталка.. особливо вразлива співала (Григ.. Вибр., 1959, 352);

За роботою непомітно летить час і не гнітять так уразливо думки (Кочура, Зол. грамота, 1960, 348);

// у знач. присудк. сл.

Не пожалував він її, а стало йому якось уразливо, негарно (Вовчок, І, 1955, 148).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вразливо — вра́зли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вразливо — (уразливо). Присл. до вразливий I 1), 2). || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вразливо — ВРА́ЗЛИ́ВО (УРА́ЗЛИ́ВО). Присл. до вра́зли́вий¹ 1–3. Душа ставала ніби натягнута струна, вразливо вловлювала кожен дотик повітря, гойдання кожного трав'яного стебельця, тремтіння листу (І. Словник української мови у 20 томах