вроздріб

ВРО́ЗДРІБ (УРО́ЗДРІБ), присл.

1. Окремо один від одного; нарізно.

[Овлур:] Бачиш, тут сим шляхом нині Якісь їздці незвіснії [невідомі] спішать То вроздріб, то купками (Фр., IX, 1952, 237);

— Чутки ходять, що в місті бунтують робочі, дружно за себе стоять, не те, що ми — уроздріб, хто в горох, а хто в сочевицю (Цюпа, Назустріч.., 1958, 43).

2. торг. Поштучно; протилежне оптом.

Видання минулого року купували вроздріб і цілими бібліотечками (Смолич, III, 1959, 466);

Останнім часом передплата на "Вітчизну" зросла, добре розходиться журнал і вроздріб (Літ. Укр., 4.VI 1965, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вроздріб — вро́здріб прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вроздріб — ВРОЗДРІБ (УРОЗДРІБ) присл. 1. Окремо один від одного. Тисячі людей рушили вперед, як безконечна чорна плахта, поволі, обережно... вроздріб (О.Маковей). 2. Поштучно (про продаж, торгівлю): купувати вроздріб. Добре розходиться журнал і вроздріб (з газети). Літературне слововживання
  3. вроздріб — <�УРОЗДРІБ> пр., (продавати) нарізно, від штуки, поштучно, не гамузом. Словник синонімів Караванського
  4. вроздріб — (уроздріб), присл. 1》 Окремо один від одного; нарізно. 2》 торг. Поштучно; прот. оптом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вроздріб — ВРО́ЗДРІБ (УРО́ЗДРІБ), присл. 1. Окремо один від одного; нарізно. [Овлур:] Бачиш, тут сим шляхом нині Якісь їздці незвіснії [невідомі] спішать То вроздріб, то купками (І. Словник української мови у 20 томах
  6. вроздріб — див. нарізно Словник синонімів Вусика
  7. вроздріб — ВРО́ЗДРІБ (УРО́ЗДРІБ) (окремо один від одного), НАРО́ЗДРІБ, ВРО́ЗКИД (УРО́ЗКИД), РОЗКИ́ДАНО, ВРО́ЗСИП (УРО́ЗСИП), ВРО́ЗРІЗ (УРО́ЗРІЗ), ВРО́ЗКИДЬ (УРО́ЗКИДЬ) рідше, БЕ́ЗБАЧ (БЕ́ЗБАШ) діал. Словник синонімів української мови