1. Словник української мови в 11 томах

врубовий

ВРУ́БОВИЙ, а, е. Признач. для роблення врубів.

Гуде над шахтою гудок. Шахтар став на зміну, із ним відбійний молоток чи врубова машина (Забіла, Промені, 1951, 32);

// Який працює на врубовій машині.

[Оксана:] Хочу врубовим машиністом бути (Корн., II, 1955, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. врубовий — вру́бовий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. врубовий — -а, -е. Признач. для роблення врубів. || Який працює на врубовій машині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. врубовий — ВРУ́БОВИЙ, а, е. Стос. до врубу. Шахтні перемички за конструкцією поділяються на врубові, безврубові, посилені, комбіновані та ін. (з наук.-попул. літ.); // Який працює на врубовій машині. [Оксана:] Хочу врубовим машиністом бути (О. Корнійчук). Словник української мови у 20 томах