всевидющий
ВСЕВИДЮ́ЩИЙ (УСЕВИДЮ́ЩИЙ), рідше ВСЕВИДЮ́ЧИЙ (УСЕВИДЮ́ЧИЙ), а, е, заст. Який здатний усе бачити, помічати; пильний.
Та куди тобі сховатися перед чотирма парами всевидющих дитячих очей! (Фр., II, 1950, 86);
[Сінон:] Я сирота, без матері, без батька, — признатись мушу, ти ж бо [Кассандра] всевидюща (Л. Укр., II, 1951, 309).
◊ Всевидю́ще (всевидю́че) о́ко, поет. — про очі того, хто все бачить і знає.
Всевидюще око двадцятирічного командира слідкувало за всіма розрахунками (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 531).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- всевидющий — всевидю́щий прикметник Орфографічний словник української мови
- всевидющий — (усевидющий), рідше всевидючий (усевидючий), -а, -е. Який здатний усе бачити, помічати; пильний. Всевидюще (всевидюче) око — а) про очі того, хто все бачить і знає; б) про Бога. Великий тлумачний словник сучасної мови
- всевидющий — ВСЕВИДЮ́ЩИЙ (УСЕВИДЮ́ЩИЙ), рідше ВСЕВИДЮ́ЧИЙ (УСЕВИДЮ́ЧИЙ), ВСЕВИ́ДЯЩИЙ (УСЕВИ́ДЯЩИЙ), ВСЕВИ́ДЯЧИЙ (УСЕВИ́ДЯЧИЙ), а, е. Який здатний усе бачити, помічати; пильний. Словник української мови у 20 томах
- всевидющий — всевидю́ще (всеви́дяче, видю́че і т. ін.) о́ко. 1. чиє. Здатність все помічати, бачити, про все швидко дізнаватися, знати. Всевидюще око двадцятирічного командира слідкувало за всіма розрахунками (М. Фразеологічний словник української мови
- всевидющий — I. ПИ́ЛЬНИЙ (про людину — який дуже уважно, насторожено ставиться до когось, чогось), ЗІРКИ́Й, ЗІРКА́ТИЙ розм.; НЕВСИПУ́ЩИЙ (НЕВСИПУ́ЧИЙ), НЕВСИ́ПНИЙ (НЕУСИ́ПНИЙ), НЕДРЕ́МНИЙ (НЕДРІМА́ННИЙ) поет. Словник синонімів української мови