1. Словник української мови в 11 томах

всезнаючий

ВСЕЗНА́ЮЧИЙ (УСЕЗНА́ЮЧИЙ), а, е. Який усе знає, обізнаний з усім.

Всезнаючий Юрчик каже, що се папи тут колись серебра шукали (Хотк., II, 1966, 201);

— Сьогодні вдосвіта, — промовив усезнаючий хлопчина, — рівень води усе ще підвищувався (Трубл., III, 1956, 386).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всезнаючий — всезна́ючий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. всезнаючий — (усезнаючий), -а, -е. Який усе знає, обізнаний в усьому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. всезнаючий — ВСЕЗНА́ЮЧИЙ (УСЕЗНА́ЮЧИЙ), а, е. Який усе знає, обізнаний в усьому. Всезнаючий Юрчик каже, що се пани тут колись серебра [срібла] шукали (Г. Хоткевич); – Сьогодні вдосвіта, – промовив усезнаючий хлопчина, – рівень води усе ще підвищувався (М. Словник української мови у 20 томах