1. Словник української мови в 11 томах

встановити

ВСТАНОВИ́ТИ, ВСТАНОВИ́ТИСЯ, ВСТАНО́ВЛЕНИЙ, ВСТАНО́ВЛЕННЯ, ВСТАНО́ВЛЮВАНИЙ, ВСТАНО́ВЛЮВАННЯ, ВСТАНО́ВЛЮВАТИ, ВСТАНО́ВЛЮВАТИСЯ, ВСТАНОВЛЯ́ТИ, ВСТАНОВЛЯ́ТИСЯ, ВСТА́ТИ, ВСТАТКО́ВАНИЙ, ВСТАТКО́ВУВАННЯ, ВСТАТКО́ВУВАТИ, ВСТАТКО́ВУВАТИСЯ, ВСТАТКУВА́ННЯ, ВСТАТКУВА́ТИ, ВСТЕ́ЖИТИ, ВСТЕ́КЛИЙ, ВСТЕ́КЛІСТЬ, ВСТЕ́КЛО, ВСТЕ́ЛЕНИЙ, ВСТЕЛИ́ТИ, ВСТЕЛИ́ТИСЯ, ВСТЕ́ЛЮВАТИ, ВСТЕ́ЛЮВАТИСЯ, ВСТЕЛЯ́ТИ, ВСТЕЛЯ́ТИСЯ, ВСТЕРЕГТИ́, ВСТЕРЕГТИ́СЯ, ВСТИГА́ТИ, ВСТИ́ГНУТИ, ВСТИ́ГНУТИСЯ, ВСТИ́ГТИ, ВСТИД, ВСТИДА́ТИ, ВСТИДА́ТИСЯ, ВСТИДЛИ́ВИЙ, ВСТИ́ДНО, ВСТИЛА́ТИ, ВСТИЛА́ТИСЯ, ВСТО́ЮВАТИ, ВСТО́ЮВАТИСЯ, ВСТО́ЯНИЙ, ВСТОЯ́ТИ, ВСТОЯ́ТИСЯ, ВСТРЕ́ЛИТИ див. установи́ти, установи́тися і т. д.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. встановити — встанови́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. встановити — [ўстановитие] = установити -ноуўл'у, -овиеш, -оўл'ат'; нак. -ви, -ноув'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. встановити — встановитися, встановлений, встановлення, встановлюваний, встановлювання, встановлювати, встановлюватися, встановлюючий, встановляти, встановлятися, встати, встаткований, встаткованість, встатковування, встатковувати, встатковуватися, встаткування... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. встановити — ВСТАНОВИ́ТИ див. устано́влювати. Словник української мови у 20 томах
  5. встановити — ВІДКРИВА́ТИ (знаходити, виявляти щось дослідженням, вивченням чого-небудь), РОЗКРИВА́ТИ, УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ). — Док.: відкри́ти, розкри́ти, установи́ти (встанови́ти). Словник синонімів української мови