1. Словник української мови в 11 томах

всіляко

ВСІЛЯ́КО (УСІЛЯ́КО). Присл. до всіля́кий.

Говорили всіляко, але я не міг добре розміркувати (Фр., І, 1955, 220);

— Державу тільки на одному мечі не втримаєш. Тут мислити треба і з ворогом усіляко боротися (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 531);

Ленін учив всіляко зміцнювати диктатуру пролетаріату і її основу — союз робітників і селян (Біогр. Леніна, 1955, 245).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. всіляко — всіля́ко прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. всіляко — (усіляко). Присл. до всілякий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. всіляко — ВСІЛЯ́КО (УСІЛЯ́КО). Присл. до всіля́кий. Говорили всіляко, але я не міг добре розміркувати (І. Франко); – Державу тільки на одному мечі не втримаєш. Тут мислити треба і з ворогом усіляко боротися (А. Словник української мови у 20 томах
  4. всіляко — Всіля́ко, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)