1. Словник української мови в 11 томах

втикання

ВТИКА́ННЯ (УТИКА́ННЯ), я, с. Дія за значенням втика́ти¹.

Садять живці [смородини] способом втикання або під кілок прямовисна і на всю глибину (Сад. і ягідн., 1957, 268).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втикання — втика́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. втикання — (утикання), -я, с. Дія за знач. втикати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. втикання — ВТИКА́ННЯ (УТИКА́ННЯ), я, с. Дія за знач. втика́ти¹. Садять живці смородини способом втикання або під кілок прямовисно і на всю глибину (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах