втонення
ВТО́НЕННЯ (УТО́НЕННЯ), я, с., рідко. Дія та й наслідок за знач. втону́ти 1, 2.
І ще раз бачив я в нього пізніше в житті те, що зарилося мені навіки в пам’яті; бачив таке саме зусилля… до усміху… а опісля — утонення в глибінь (Коб., III, 1956, 256).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- втонення — вто́нення іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- втонення — ВТО́НЕННЯ (УТО́НЕННЯ), я, с., рідко. Дія і стан за знач. втону́ти 1, 2. І ще раз бачив я в нього пізніше в житті те, що зарилося мені навіки в пам'яті; бачив таке саме зусилля... до усміху... а опісля – утонення в глибінь (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах