втоптувати
ВТО́ПТУВАТИ¹ (УТО́ПТУВАТИ), ую, уєш, недок., ВТОПТА́ТИ (УТОПТА́ТИ), втопчу́, вто́пчеш, док., перех., у що. Топчучи що-небудь, вдавлювати, втискати в землю, у сніг і т. ін.
Ламав, збивав [кінь] залізним путом ніжні стебла і втоптував у землю крихкі пелюстки квіток (Коз., Сальвія, 1959, 79);
*У порівн. Заходив [Антін] по хаті важким, виразним кроком, наче втоптував в землю затаєні згадки (Коцюб., II, 1955, 301).
◊ Втопта́ти в багню́ку (боло́то, зе́млю і т. ін.) кого — зганити, зганьбити когось.
— А отой [Польський] мене доїв, той мене в землю втоптав! — і Порох знову заходив по хаті (Мирний, II, 1954, 147);
Такий, як Генріх, зігне, в багнюку втопче, примусить землю їсти, камінь гризти (Чорн., Визвол. земля, 1959, 120).
ВТО́ПТУВАТИ² див. уто́птувати¹.
Значення в інших словниках
- втоптувати — вто́птувати 1 дієслово недоконаного виду топчучи, вдавлювати вто́птувати 2 дієслово недоконаного виду ущільнювати, утоптувати Орфографічний словник української мови
- втоптувати — землю) ТОПТАТИ, убивати, ТРАМБУВАТИ, витоптувати, фр. на-, док. УТОПТАТИ (стежку) прокласти, протоптати, п! УТОРОВУВАТИ Словник синонімів Караванського
- втоптувати — I (утоптувати), -ую, -уєш, недок., втоптати (утоптати), втопчу, втопчеш, док., перех., у що. Топчучи що-небудь, вдавлювати, втискати в землю, у сніг і т. ін. Втоптати в багнюку (болото і т. ін.) кого — зганити, зганьбити когось. II див. утоптувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- втоптувати — ВТО́ПТУВАТИ¹ (УТО́ПТУВАТИ), ую, уєш, недок., ВТОПТА́ТИ (УТОПТА́ТИ), втопчу́, вто́пчеш, док., що, у що. Топчучи що-небудь, вдавлювати, втискати в землю, у сніг і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- втоптувати — ВТИ́СНУТИ (УТИ́СНУТИ) (натискуючи, надавлюючи, заглибити в щось), ВДАВИ́ТИ (УДАВИ́ТИ), ВТОПТА́ТИ (УТОПТА́ТИ), ВЧАВИ́ТИ (УЧАВИ́ТИ) розм.; ВТОВКМА́ЧИТИ (УТОВКМА́ЧИТИ) розм., ВТОКМА́ЧИТИ (УТОКМА́ЧИТИ) розм. (із силою, поштовхами). — Недок. Словник синонімів української мови