1. Словник української мови в 11 томах

втілювач

ВТІ́ЛЮВАЧ (УТІ́ЛЮВАЧ), а, ч. Той, хто в конкретних формах реалізує чиїсь ідеї, задуми, мрії тощо.

Автор сценарію ніби говорить режисерові, майбутньому втілювачу його задумів: не забувайте про рух (Довж., III, 1960, 157);

Першим втілювачем і сценічним тлумачем п’єс Буревісника революції [М. Горького] був МХАТ (Мист., 1, 1955, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втілювач — вті́лювач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. втілювач — (утілювач), -а, ч. Той, хто в конкретних формах реалізує чиїсь ідеї, задуми, мрії тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. втілювач — ВТІ́ЛЮВАЧ (УТІ́ЛЮВАЧ), а, ч. Той, хто в конкретних формах реалізує чиїсь ідеї, задуми, мрії і т. ін. Автор сценарію ніби говорить режисерові, майбутньому втілювачу його задумів: не забувайте про рух (О. Словник української мови у 20 томах