1. Словник української мови в 11 томах

вугруватий

ВУГРУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що вугра́стий.

У Гутмана якоїсь виняткової будови ніс.. Над ніздрями — вугрувате утовщення, (Кол., На фронті.., 1959, 17);

// у знач. ім. вугрува́тий, того, ч. Про людину, обличчя якої покрите вуграми ( див. вуго́р²).

Вутанька прудко відскочила від нього вбік. — Бач, як вона від тебе, — під’юджували вугруватого з натовпу. — Мабуть, що самогоном смердиш (Гончар, II, 1959, 254).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вугруватий — вугрува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вугруватий — -а, -е. Те саме, що вуграстий. || у знач. ім. вугруватий, -того, ч. Про людину, обличчя якої покрите вуграми (див. вугор II). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вугруватий — ВУГРУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що вугра́стий. Рідкий білявий чуб Сивого зовсім прилип до вугруватого лоба (М. Малиновська); Був ще якийсь вугруватий здоровило, схожий на відставного боксера (П. Загребельний); У Гутмана якоїсь виняткової будови ніс .. Словник української мови у 20 томах
  4. вугруватий — ПРИЩА́ВИЙ (з прищами на шкірі), ВУГРЯ́СТИЙ, ВУГРУВА́ТИЙ, ЦВІЛИ́Й розм. Вся в гострих ліктях самочинного розростання, до сліз мучений власною заторопкуватістю прищавий підліток (О. Забужко); (Явдоха:) Це я знаю, хто підвіз візка! Це той цвілий попенко... (Панас Мирний). Словник синонімів української мови