1. Словник української мови в 11 томах

вужчати

ВУ́ЖЧАТИ, ає, недок. Ставати вужчим.

Провалля все вужчає. Страшно стає, наче під землею їдеш (Коцюб., III, 1956, 139);

Там, де потік вужчав, на водопадах громадився страшний бурелом (Гончар, Дорога.., 1953, 68);

Ліворуч, між дорогою і річкою, тяглась вузька смужка галявини, яка то вужчала, то розширялася (Томч., Готель.., 1960, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вужчати — ву́жчати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вужчати — -ає, недок. Ставати вужчим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вужчати — ВУ́ЖЧАТИ, ає, недок. Ставати вужчим. Провалля все вужчає. Страшно стає, наче під землею їдеш (М. Коцюбинський); Ліворуч, між дорогою і річкою, тяглась вузька смужка галявини, яка то вужчала, то розширялася (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вужчати — Ву́жчати, -чаю, -чаєш, -чає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)