1. Словник української мови в 11 томах

вузластий

ВУЗЛА́СТИЙ, а, е.

1. На якому нав’язані вузли ( див. ву́зол¹ 1).

І бачить [граф] Робака, старого бернардина, Що усміхаючись закрався із-за тину, Вузластий у руці тримаючи шнурок (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 76).

2. Покритий потовщеннями.

Рекомендацію докинув агроном, Що між вузластими проводив нас кущами (Рильський, Троянди.., 1957, 32);

Вузласті руки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вузластий — вузла́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вузластий — -а, -е. 1》 На якому нав'язано вузли (див. вузол I 1)). 2》 Покритий потовщеннями. Вузласті руки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вузластий — ВУЗЛА́СТИЙ, а, е. 1. На якому нав'язані вузли (див. ву́зол¹ 1). І бачить [граф] Робака, старого бернардина, Що усміхаючись закрався із-за тину, Вузластий у руці тримаючи шнурок (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича). 2. Покритий вузлами; з потовщеннями. Словник української мови у 20 томах
  4. вузластий — ВУЗЛУВА́ТИЙ (з вузлами), ВУЗЛА́СТИЙ, ВУЗЛА́ТИЙ, ВУЗЛИКУВА́ТИЙ, ГУДЗУВА́ТИЙ діал. Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (О. Словник синонімів української мови